.:Криївка:.

0


( Читати більше )

Націоналісти, як і комуністи, виступають проти одних і тих же людей; тільки одні називають їх олігархами, а інші жидами.
Націоналісти, як і комуністи, будують соціалістинчну державу; тільки одні інтернаціональну, а інші національну.
Націоналісти, як і комуністи, виступають за соціальну рівність; тільки одні борються з багатством, а інші з бідністю.
Націоналісти, як і комуністи, виступають за Велику Державу, тільки одні зі столицею в Москві, а інші зі столицею в Києві.
Націоналісти, як і комуністи, хочуть змінити статус президента; лише одні хочуть цей інститут ліквідувати, а інші монополізувати на ньому владу.
Націоналісти, як і комуністи,виступають за диктатуру однієї партії; тільки одні за диктатуру комуністичної партії, а інші за диктатуру комуністичної партії.
Стоп - націоналісти тепер проти тоталітаризму? Комуністи тепер за демократичні свободи?
Націоналісти, як і комуністи, ідуть на вибори з демократичними програмами; тільки одні вже з реальної влади випали, інші до неї ще не дістались.
Тому або вони грають (змушені грати) за правилами існуючого законодавства і обманюють виборця задля світлого майбутнього, або націоналістів і комуністів наразі не існує, є лише позери.

Поки праві ультрарадикальні і безкомпроміні сили стояли в куточку і радикально розмахували прапорами, в бій пішли, як то кажуть, старікі.


( Читати більше )

Не люблю попсу. Попсу як процес масового захоплення якимось явищем чи річчю - як правило, думка більшості помилкова. Але тут трошки інший випадок.
Пам'ятаю, подивився свого часу "Код да Вінчі", був розчарований і швидко забув - досі не можу згадати з фільму абсолютно нічого крім Тома Хенкса :) Але майже випадково протрапила до рук книжка із "Ангелами і демонами" і прочитав її за два дні. З одного боку - отримав масу задоволення, а з іншого - ну явно видно, що американець писав. Вивів для себе формулу успіху справжнього американського блокбастера - в ньому повинні бути присутні наступні десять елементів:

1. Американський гумор.
2 Американський абсолютно зачмирений по жизні сцикливий герой, який рятує світ.
3. Американський президент.
4. Американський афроамериканець
5. Американська бомба з - бов'язково!!!! - таймером зі зворотнім відліком
6 Американський секс.
7. Американські джинси хоч на комусь
8. Американський коп або журналіст з американським сендвічем.
9. Головний злочинець - не американець.
10. Американський хепі-енд

( Читати більше )

ідеолог легко зрадить поза-ідеологічний, позапартійний, поза-вузькоконтекстуальний ідеал, якщо до цього спонукає ідеологія. ідеаліст плюне в очі ідеології, яка вимагає чину супроти ідеалу людяності, дружби, честі.

Модно стало ностальгувати за річницею майдану.

Якщо в 2005 це було шось свіженьке, в 2006 не викликало захоплення, в 2007 всі плювались і активно відмазувались, в 2008 просто забули і вирішили за краще не чіпати, "бо ше згадають шо я там був", то в 2009 вже чуються певні нотки ностальгії і чисто історичного інтересу, хоча і п'яту річницю провожають у вічність тишею, яку дещо розвіяв Саакашвіллі двічі засвітившись на ТРК "Україна". Веселий чоловік, дарма що кум головного кума країни.

Я добре пам'ятаю ті події. Тоді колєгі по навчанню примотували помаранчеві стрічки до усіх органів тіла, і це було модно. Якщо ти не носив стрічку, ти був лохом. Ніхто не знав що відбувається, просто дуже було потрібно, щоб Ющенко переміг Бандюковича, але для чого - ніхто не признавався.
Я тоді стрічок не носив. І підтримував оцих товаришів:



Це були гарні вибори.

Давайте занавєс, бо це життя.

Сильний фільм. Той, після якого можна посидіти і подумати.
Зрозуміла реакція широкіх кіл в самій Московії. Не такому царю вони хочуть п'яти лизати :)
Сподобався рімейк легендарної сцени із Голлумом ("Володар Перснів") у виконанні Івана Грозного - ну ви пам'ятаєте...

Стадіон напівпустий.
Гра - нуляча.
Повний тупняк на кожному дециметрі поля, паси в нікуди, удари в молоко, навіси в аут. Мілевський гру провалив, Кобін гру провалив, Михалик гру провалив, всі все провалили.
Згадалось Динамо - Інтер. Хід гри той самий. Але в перерві що робить Моур? Дві заміни на атаку., результат відомий.
Але великий стратег всіх часів і народів Альоша випускає на другий тайм той же самий колхоз. А хто вийшов потім -...
Ніхто не розчарувався, не бився головою в штанку, не рвав волоси під руками, не плакав, всім все пофіг. Тікі греки ридали від щастя. І Шева.
Остання на три роки офіційна гра.

клікабельне